Іван Багряний «Тигролови»
Ну це класика, панове! Роман почасти автобіографічний, бо свого часу Іван Багряний вистрибнув із ешелону зі спецпотягу НКВС, який віз його в ГУЛАГ, і упродовж двох років жив у тайзі, тож про звички тамтешніх людей і звірів знав із власного досвіду. «Тигролови» написані легко, яскраво, динамічно. Чи не єдиний український роман, який тривалий час презентував у світі українців як націю нескорену, сильну, здатну на авантюри й відкриту до пригод. Чудово ляже на серце й душу любителям пригодницької літератури. І це той випадок, коли зрештою все буде добре, між іншим. В часи повітряних тривог саме те.
Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
Пам’ятаєте О’Генрі? Так ось Григір Тютюнник – нічим не гірше, більше того, він пише з присмаком вітчизняної історії, навіть п’єси про кохання. Вони – інакші. Щемніші й ліричніші. Їх варто прочитати всі. А «Три зозулі з поклоном» варто прочитати тим, хто хоча б раз у житті опинявся в любовному трикутнику, ускладненому жорстокою політикою партії.
Олесь Гончар «Тронка»
Будь-який твір Олеся Гончара варто починати читати із розумінням, що він упродовж 1959 – 1971 років очолював Спілку письменників України, яка доклала зусиль до того, щоб чимало талановитих авторів пішло або в небуття, або тюрму. Виживав той, хто писав "правильні" тексти. І "Тронка" – це якраз правильний текст про радянську людину та її вибір. Але при тому – це талановито написаний роман у новелах, який яскраво й образно змальовує життя простих хлопців і дівчат, котрі закохуються, вагаються, помиляються, зважуються на вчинки і вірять у світле майбутнє.
Євген Гуцало «Шкільний хліб»
«Шкільний хліб» - повість-дилогія, для прочитання якої треба набратися терпіння. І не тому, що нецікаво. А через те, що доведеться відкинути чимало радянських ідеологем і нашарувань, без яких насправді годі уявити текст, написаний і – що головне! – виданий у радянському суспільстві. Текст дуже щирий і правдивий, оскільки йдеться в ньому про буденне життя сільських вчителів, яким у повоєнний час чого лишень не доводилося робити.
Поезія Стуса
Про Стуса останнім часом багато говорять, пишуть книжки та знімають фільми. Це все не просто так. У своїх віршах він був чесним, як і в житті. Радимо ознайомитися з біографією поета і його збіркою «Палімпсести». Її назва означає пергамент, з якого стерли первісний текст, щоб написати щось нове. В Стуса ми закохуємо всіх учнів на наших онлайн-уроках з української мови та літератури в Studerly.
Ви навіть не уявляєте, як дивовижно перевідкривати старенькі запилені речі і знаходити в них важливі цінні сенси. А знайти їх вам допоможуть наші викладачі на онлайн-заняттях. І давайте позбуватися стереотипу, що шкільна література залишається в школі!